ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕГІЛОК (R)
(EGILOК(R))
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: metoprolol; біс[(2RS)-1-[4-(2-метоксіетил)фенокси]-3-[1-метилетил)аміно)пропан-2-ол](2R,3R)-2,3-дигідроксибутандіоат;
основні фізико-хімічні
властивості: двоопуклі круглі таблетки, зі зрізаною
фаскою, білого або майже білого кольору, з гравуванням літери “Е” і знаків
“435”,“434”, “432” на одному боці та з одною чи двома рисками посередині – на
другому боці, без запаху;
склад:
1 таблетка містить метопрололу тартрату 25 мг, 50 мг або 100 мг;
допоміжні
речовини: магнію стеарат, повідон, кремній колоїдний безводний, натрію
крохмальгліколят,
целюлоза мікрокристалічна.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Селективні
блокатори бета-адренорецепторів. Код АТС СО7А В02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Селективний бета-адреноблокатор, що має антиангінальну,
антигіпертензивну та антиаритмічну дії, зменшує автоматизм синусового вузла,
частоту серцевих скорочень, гальмує АV провідність, знижує інотропну функцію
міокарда та потребу в кисні. Антигіпертензивний ефект стабілізується в кінці
2-го тижня від початку застосування препарату. Зменшує кількість нападів
стенокардії, підвищує толерантність до фізичних навантажень. При інфаркті
міокарда обмежує зону ішемії серцевого м’яза та запобігає порушенню ритму
серця.
Фармакокінетика. Препарат швидко і повністю всмоктується із
шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через
1,5 год після перорального прийому. Період напіввиведення в середньому
становить 3,5 год (від 1 до 9 год). Метопролол метаболізується в печінці.
Метаболіти неактивні. Приблизно 5 % дози виводиться в неметаболізованому
вигляді із сечею.
Показання для застосування.
- Артеріальна
гіпертензія;
- ішемічна хвороба
серця: стабільна або нестабільна стенокардія (за винятком стенокардії
Принцметала);
- порушення
ритму серця (синусова, суправентрикулярна тахікардії; шлунучкова
екстрасистолія;
аритмії
на фоні пролапса мітрального клапана);
- вторинна
профілактика після інфаркту міокарда;
- функціональні
порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
- гіпертиреоз;
профілактика
мігрені.
Спосіб застосування та дози. Егілок застосовують у дорослих як індивідуально, так і в
поєднанні з іншими гіпотензивними, антиангінальними та антиаритмічними
засобами.
При
артеріальній гіпертензії початкова доза Егілоку становить 50-100 мг на добу у
два прийоми: вранці та ввечері. Добову дозу можна поступово збільшувати до
100-200 мг. Максимальна доза препарату на добу – 400 мг.
При стенокардії
і порушеннях ритму серця лікування починають з дози 100 мг на добу з подальшим
титруванням дози до клінічно оптимальної.
З метою
вторинної профілактики інфаркту міокарда призначають по 200 мг 2 рази на добу
(уранці і ввечері).
Для профілактики нападів мігрені Егілок призначають по 100 - 200 мг на
добу у два прийоми. При гіпертиреозі препарат призначають по 100 - 200 мг на
добу у 3 - 4 прийоми.
Відміняти
Егілок слід поступово протягом 10 діб. Протягом останніх 6 діб доза препарату
повинна становити 25 мг 1 раз на добу.
Побічна дія.
ЦНС.
Стомлюваність, головний біль, запаморочення, рідко - парестезії та м’язові
спазми, депресія, зниження уваги, сонливість або безсоння, астенічний синдром,
кошмарні сновидіння.
Серцево-судинна
система. Гіпотонія, брадикардія, порушення АV провідності, симптоми серцевої
недостатності, депресія, периферичні набряки, тромбоцитопенія і лейкопенія,
аритмії, синдром Рейно (розвивається у разі наявності в минулому порушень
периферичного кровообігу).
ШКТ. Нудота,
блювання, діарея, запор, сухість у роті, порушення функції печінки.
Шкіра. Еритема,
кропив’янка, псоріаз і фотодерматоз, гіпергідроз.
Система
дихання. Задишка, рідко - бронхоспазм, риніт.
Органи чуття.
Зниження гостроти зору, ксерофтальмія, кон’юнктивіт, шум у вухах, зниження
слуху.
Можливе
незначне підвищення маси тіла.
Протипоказання. Гіперчутливість, атріовентрикулярна блокада IІ-III
ступеня, виражена синусова брадикардія, артеріальна гіпотензія, хронічна
серцева недостатність ІІ і ІІІ стадії, гостра серцева недостатність, синдром
слабкості синусового вузла, кардіогенний шок, метаболічний ацидоз, виражені
порушення периферичного кровообігу, бронхіальна астма, псоріаз.
Періоди вагітності і лактації. Дитячий вік.
Передозування.
Симптоми: артеріальна гіпотензія, синусова брадикардія, атріовентрикулярна
блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, асистолія, бронхоспазм,
втрата свідомості, кома, нудота, блювання, ціаноз.
Лікування: промивати
шлунок, викликати блювання, прийняти активоване вугілля, при тяжкій гіпотензії
– прийом агоністів b-рецепторів (норадреналін) або внутрішньовенне введення
атропіну (при брадикардії). Якщо ефекту немає, слід призначити дофамін,
добутамін. Може бути ефективним глюкагон (1-10 мг). В тяжких випадках можливо
необхідна імплантація водія ритму. Бронхоспазм можна усунути введенням
внутрішньовенно b2-адреноміметиків. Метопролол практично не
виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.
Особливості застосування. З обережністю слід застосовувати препарат у хворих на
цукровий діабет, на початкових стадіях захворювання периферичних артерій, при
феохромоцитомі (можливе застосування Егілоку(R) лише разом з
a-блокаторами), порушеннях функції нирок та печінки. Перед початком лікування
слід перевірити функцію печінки та нирок. Закінчувати лікування Егілоком(R)
необхідно поступово. Раптове припинення лікування, особливо при наявності
серцево-судинного захворювання, може призвести до погіршення стану (синдром
відміни).
Хворі похилого
віку. Слід мати на увазі, що у зв’язку з ослабленням метаболізму біодоступність
метопрололу може збільшуватися. У пацієнтів похилого віку рекомендується
здійснювати контроль функції нирок 1 раз в 4-5 місяців. Біодоступність
препарату збільшується також у хворих з цирозом або порушенням функції печінки.
В цьому разі дозу препарату необхідно зменшити.
У хворих з
нирковою недостатністю можна застосовувати препарат у звичайних дозах.
Хворі з
серцевою недостатністю при відміні препарату потребують пильного медичного
нагляду у зв’язку з можливим ризиком загострення ішемічної хвороби серця.
За наявності
алергічної реакції в анамнезі необхідно мати на увазі, що у хворих, які
приймають метопролол, алергічні рекції проходять у тяжкій формі.
При гіпертиреозі
Егілок(R) може маскувати тахікардію; різка відміна може посилювати
цей симптом. Егілок(R) може погіршувати стан хворих на міастенію,
посилюючи м’язову слабкість і двоїння в очах.
При
застосуванні препарату у хворих на псоріаз можуть загострюватися симптоми
захворювання.
Хоча зв’язок
між прийомом Егілоку(R) і депресією повністю не встановлений, цей
препарат з обережністю слід застосовувати у цих хворих.
В період
лікування необхідно утримуватися від водіння автотранспорту і занять потенційно
небезпечними видами діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги і
швидкості психомоторних реакцій.
- верапамілом
та дилтіаземом (ризик гіпотензії, брадикардії, атріовентрикулярної блокади,
асистолії);
- інгібіторами МАО.
Особлива обережність необхідна при застосуванні препарату разом з:
- клонідином (прийом клонідину необхідно закінчити через кілька днів
після закінчення
прийому метопрололу, щоб уникнути синдрому відміни);
- наркотичними
засобами (нопеном – кардіодепресивний ефект);
- ерготаміном
(підвищується вазоконстрикторний ефект);
- деякими препаратами, що впливають на ЦНС: снодійні – бромазепам,
лоразепам;
транквілізатори – хлозепід, триоксазин, грандаксин; три- та
тетрациклічні антидепресанти –
циталопрам, моклобемід; нейролептики – хлопромазин,
трифлупромазин, та алкоголем (ризик
гіпотензії, вплив на ЦНС);
- нестероїдними
протизапальними засобами, наприклад індометацином (можливе зменшення
антигіпертензивного
ефекту);
-
антидіабетичними пероральними засобами, наприклад хлорпропамідом, глібенкламідом,
талбутамідом
та інсуліном (посилення їх гіпоглікемічної дії, маскування симптомів
гіпоглікемії);
-
курареподібними міорелаксантами (посилення нервово-м’язового блоку);
- антагоністами
Н2 -рецепторів, наприклад циметидином (можливе підвищення
біодоступності
препарату);
- рифампіцином,
барбітуратами, наприклад фенобарбіталом, секобарбіталом,
пентобарбіталом
(можливе зниження антигіпертензивного ефекту метопрололу);
- гангліоблокуючими препаратами та іншими b-адреноблокаторами,
антиаритмічними
препаратами I класу (ризик гіпотензії, брадикардії,
атріовентрикулярної блокади);
- гіпотензивними засобами, резерпіном, метилдопою, гуанфацином (ризик
гіпотензії,
брадикардії);
- йодвмісними рентгенконтрастними засобами, алергенами.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15 оС - 25 оС,
у місцях, недоступних для дітей. Термін придатності – 5 років.