ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного застосування препарату РАНІТИДИН (RANITIDIN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна
назви: ранітидин;
N(2-(((5-диметиламін)метил)фурфурил)-тіо)-етил)-N’-метил-2-
нітро-1,1 -етилендіамін;
основні фізико-хімічні властивості:
круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою білого
(150 мг) та блідо-рожевого (300 мг)
кольору, з характерним запахом;
склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою,
містить: ранітидину (у формі гідрохлориду) 150 мг
або 300 мг;
допоміжні речовини: натрію
кроскармелоза, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна,
кремнію діоксид, гіпромелоза,
триацетин, титану діоксид, тальк, браунлак (для 300 мг).
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Блокатор гістамінових
Нг-рецепторів. Код АТС А02В А02.
Фармакологічні властивості.
Фармакоджаміка.
Ранітидин пригнічує базальну і стимульовану (у т. ч. гістаміном,
пентагастрином, продуктами харчування) секрецію шлункового соку. Зменшує
загальний об’єм шлункового соку та активність пепсину. Майже не впливає на
концентрацію гастрину в плазмі, а також на секреторну активність підшлункової
залози та секрецію слизу.
Фармакокінетика. Після прийому
внутрішньо швидко всмоктується. Максимальна концентрація препарату у плазмі
досягається через 1-2 год і триває протягом 12 год. Біодоступність - 52-60%.
Приблизно 15% ранітидину зв’язується з альбумінами плазми крові.
Метаболізується у печінці, виводиться із сечею і частина - з жовчю. Протягом 24
год з сечею виводиться 27-30% ранітидину в незміненому вигляді, 6-10% - у
вигляді метаболітів: дезметилранітидин, N-оксид і S-оксид ранітидину. Кліренс -
приблизно 700 мл/хв. Період напіввиведення становить приблизно 3 год (при
застосуванні 150 мг). Про- никає крізь плаценту та в молоко матері.
Показання для застосування.
Виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у період загострення, профілактика
загострень виразкової хвороби, симптоматична виразка, ерозивний рефлюкс-езофагіт,
синдром Золлінгера-Еллісона, в комбінації з антибактеріальними препаратами для
ерадикації Helicobacter pylori.
r.:
Спосіб застосування та
дози. Дозу
встановлюють індивідуально.
Виразкова
хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки - для дорослих доза становить 300 мг на
добу у 2 прийоми (по 150 мг вранці і ввечері) або 300 мг ввечері перед сном
протягом 4-8 тижнів;
для
профілактики рецидиву призначають курсами по 45 днів в осінній і весняний
періоди по 1 таблетці (150 мг) увечері перед сном;
у разі синдрому
Золлінгера-Еллісона - 600-900 мг на добу в 3 прийоми;
у разі
рефлюкс-езофагіту дорослим - по 150 мг 2 рази на добу або 300 мг увечері перед
сном протягом 8 тижнів, за необхідності -12 тижнів;
хворим з
кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв дозу знижують до 150 мг на добу.
для ерадикації
Helicobacter pylori - для дорослих доза становить 300 мг на добу у 2 прийоми
(по 150 мг вранці і ввечері) або 300 мг ввечері перед сном в комбінації з
антибактеріальними засобами (амоксициліном, ампіциліном, еритроміцином і іншими
макролідами, тетрацикліном) та метронідазолом.
Таблетки необхідно приймати не
розжовуючи, незалежно від прийому їжі.
Побічна дія. Нудота, сухість у роті,
блювання, діарея, запор, шкірний висип, свербіж, запаморочення, головний біль, підвищена
стомлюваність, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. Порушення
серцевого ритму (AV блокада, брадикардія), підвищення рівня креатиніну і
трансаміназ у сироватці крові, міалгія, зниження лібідо, гінекомастія.
Протипоказання. Підвищена чутливість до
препарату, періоди вагітності і годування груддю, діти до 14 років.
Передозування. Судоми, брадикардія.
Лікування: симптоматична терапія.
Особливості застосування. З обережністю призначають
препарат пацієнтам з порушенням функції печінки. Перед лікуванням Ранітидином
необхідно виключити діагноз злоякісного утворення. Лікування у періоди
вагітності і годування груддю - тільки за життєвими показаннями і під контролем
лікаря. Тривалий прийом великих доз іноді може призвести до аменореї,
гінекомастії, імпотенції, зниження лібідо. Рекомендується дотримуватись
обережності при керуванні транспортними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами.
Не
рекомендується одночасне застосування з теофіліном, прокаїнамідом (зменшуєтся
кліренс теофіліну, прокаїнаміду);
препарати
антацидної дії знижують резорбцію Ранітидину;
Ранітидин
зменшує всмоктування інтраконазолу та кетоконазолу;
Ранітидин
мінімально інгібує печінковий метаболізм кумаринових похідних теофіліну,
діазепаму і пропранололу;
Ранітидин
інгібує метаболізм парацетамолу залежно від дози.
Умови та термін зберігання.
Зберігати
при температурі від 15 до 25 С° у захищеному від світла, вологи та недоступному
для дітей місці. Термін придатності - 3 роки.