Помогите спасти ребенка!




Украинская Баннерная Сеть
медицина акушерство гинекология педиатрия неотложная помощь инфекционные болезни профилактические прививки стоматология хирургия лекарственные препараты справочники


Украинская Баннерная Сеть
Алфавітний покажчик лікарських препаратів

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ФАВІР

(FAVIR)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: efavirenz; (S)-6-хлоро-4-(циклопропілфеніл)-1,4-дигідро-4-(трифторметил)-2Н-3,1-бензоксазин-2-он;

основні фізико-хімічні властивості: білі, непрозорі, тверді желатинові капсули, що містять кристалічний порошок білого або блідо-жовтого кольору;

склад: 1 капсула містить 200 мг ефавіренцу;

допоміжні речовини: лактоза, натрію лаурилсульфат, крохмаль кукурудзяний, кремній колоїдний безводний, тальк очищений, метилпарабен, пропілпарабен, тверда желатинова оболонка.

 

Форма випуску. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Противірусний препарат. Код АТС J05A G03.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Фавір - селективний ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази ВІЛ–1. Пригнічує активність ферментів вірусу, перешкоджає транскрипції вірусної РНК на комплементарному ланцюжку ДНК і вбудовуванню останньої в геном людини з наступною трансляцією ДНК на месенджері РНК, що кодують білки ВІЛ. В терапевтичних концентраціях не інгібує клітинні альфа-, бета-, гама- і сигма-ДНК-полімерази людини. При монотерапії резистентність вірусу розвивається протягом декількох тижнів. Активний у гостро інфікованих ВІЛ Т-клітинах, інгібує ранні стадії життєвого циклу вірусу.

Фармакокінетика. Фавір помірно всмоктується в шлунково-кишковому тракті, їжа (особливо жирна) зменшує його біодоступність. Час досягнення пікової концентрації в сироватці - 4 год. Практично повністю зв'язується з білками плазми крові. Погано проникає через гемато-енцефалічний бар’єр, рівень у спинно-мозковій рідині становить всього 0,25 - 1,2% від концентрації в плазмі. Метаболізується в печінці, виводиться із сечею і калом. Період напіввиведення – 40 - 75 год.

 

Показання для застосування. Комбінована противірусна терапія дорослих, підлітків і дітей, інфікованих ВІЛ-1.

 

Спосіб застосування та дози. Препарат слід призначати в комбінації з іншими антивірусними препаратами (інгібіторами протеаз і/чи нуклеозидами – інгібіторами зворотної транскриптази).

Для дорослих рекомендована доза становить 600 мг на добу внутрішньо. Кратність прийому - 1 раз на добу.

Підліткам і дітям (від 3 до 17 років) дози препарату встановлюють залежно від віку і маси тіла.

 

 

 

 

Маса тіла (кг)

Доза препарату (мг) на добу

13 - 15

200

15 - 20

250

20 - 25

300

 25 - 32,5

 350

 32,5 - 40

400

 

Рекомендована доза для дітей з масою тіла більше 40 кг становить 600 мг на добу. Фавір слід призначати лише дітям, які можуть легко ковтати капсули. У дітей віком до 3 років і масою тіла менше 13 кг застосування Фавіру не вивчалося. Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.

Для поліпшення переносимості побічних ефектів з боку нервової системи протягом перших 2 - 4 тижнів лікування, а також хворим, в яких зберігаються ці симптоми, рекомендується приймати препарат перед сном.

 

Побічна дія. Під час застосування Фавіру можуть з’явитися побічні реакції у вигляді свербежу, висипу на шкірі, в окремих випадках - мультиформна еритема, синдром Стівенса–Джонсона, набряки.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, безсоння, сонливість, стомлюваність, зниження концентрації уваги, невралгії, парестезії, нейропатії.

З боку сечовидільної системи: гематурія, утворення конкрементів у нирках.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея.

З боку печінки і підшлункової залози: гепатит, панкреатит, гіпербілірубінемія, підвищення активності трансаміназ і амілази.

Інші: ядуха, гіперглікемія.

 

Протипоказання. Абсолютними протипоказаннями для застосування Фавіру є:

 - гіперчутливість до компонентів препарату;

 - вагітність;

 - період лактації і годування груддю.

Відносні протипоказання:

 - печінкова і/або ниркова недостатність;

 - активний вірусний гепатит;

 - алкоголізм;

 - наркоманія;

 - енцефалопатія;

 - вік до 3 років;

 - маса тіла менше 13 кг.

 

Передозування. При передозуванні у хворих можуть посилюватися побічні реакції з боку нервової системи, в поодиноких випадках - мимовільні м'язові посмикування.

Лікування: загальні заходи, включаючи моніторинг показників життєво важливих функцій і спостереження за клінічним станом хворого. Для прискорення видалення неабсорбованого препарату можна застосувати активоване вугілля. Специфічного антидоту немає. Оскільки ефавіренц активно зв'язується з білками, малоймовірно, що діаліз може видаляти з крові істотну кількість препарату.

 

Особливості застосування. При появі помірних симптомів гіперчутливості ефавіренц відміняють і застосовують антигістамінні препарати. З повторною появою висипів препарат відміняють остаточно. При тяжких алергічних реакціях або при поєднанні алергічних реакцій зі збільшенням активності трансаміназ (більш ніж у 2 рази у порівнянні з верхньою межею норми) препарат відміняють і більше не застосовують.

У зв'язку з тим, що ефавіренц порушує концентрацію уваги, при його прийомі може бути утруднене керування транспортними засобами.

Дані про проходження ефавіренцу через плаценту і зменшення ризику трансплацентарної передачі вірусу, а також дані про проникнення ефавіренцу в грудне молоко відсутні.

Ефективність і безпека ефавіренцу вивчені у дітей старше 3 років і масою тіла більш 13 кг. Висипи на шкірі у дітей з’являються частіше, ніж у дорослих, причому тяжкі форми у дітей зустрічаються у 10 разів частіше, ніж у дорослих.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ефавіренц є індуктором цитохрому Р450.

При комбінації ефавіренцу з індинавіром, саквінавіром чи ампренавіром добова доза останніх повинна бути збільшена у зв'язку зі зниженням їхньої концентрації в плазмі крові.

При одночасному прийомі ефавіренцу і кларитроміцину рівень останнього в крові знижується на 39%, при цьому частота появи алергічних висипів зростає. Слід розглянути можливість заміни кларитроміцину на інший АМП.

Ефавіренц зменшує концентрації в плазмі фенобарбіталу, фенітоїну і карбамазепіну. Рифампіцин знижує рівень у плазмі ефавіренцу на 25%, концентрація рифампіцину при цьому не змінюється.

Рифабутин не впливає на концентрацію в плазмі ефавіренцу, однак рівень рифабутину при цьому зменшується на 35%.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до 25 0С, у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.

 


Алфавітний покажчик лікарських препаратів
А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | І | Й | К | Л | М | Н 0-1
A-Z
ПОВНИЙ
ПЕРЕЛІК
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


   Внимание! Вся информация представленная на сайте получена из общедоступных источников и служит исключительно для ознакомления!
   Все права принадлежат их законным правообладателям.