ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного застосування препарату
ХІМЕКРОМОН
(HYMECROMON)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: хімекромон;
основні фізико-хімічні властивості:
круглі
двоопуклі таблетки білого кольору;
склад: 1 таблетка містить
хімекромону 400 мг;
допоміжні речовини: повідон, целюлоза
мікрокристалічна, карбоксиметилкрохмалю натрієва сіль, крохмаль пшеничний,
магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Препарат з жовчогінною і спазмолітичною дією.
Код ATC
А05AX-02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Хімекромон виявляє
селективну спазмолітичну дію на жовчні шляхи, яка комбінується з вираженим холеретичним
ефектом. Безпосередній міотропний вплив поліпшує функціональну активність
гладкої мускулатури жовчних проток. Полегшує виділення жовчі з міхура і
холедоха через сфінктер Одді та зменшує там тиск, спричинений затримкою жовчі.
Не впливає на скорочувальну здатність жовчного міхура. Збільшує об’єм
секретованої жовчі та вміст кислот і холестеролу в ній. Таким чином
активізується ліпаза підшлункової залози, поліпшується емульгування жирів і
полегшується їх резорбція.
Фармакокінетика. Після перорального прийому швидко
всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальні концентрації в плазмі
досягаються на 2–3-й год. Об’єм розподілення варіюється у межах 20,8-36,4 л.
Фармакокінетика препарату не залежить від дози. Період напіврозпаду у плазмі
становить у середньому годину. Кумулюється у жовчі, при цьому ступінь
елімінації залежить від активності її секреції. Загальний кліренс становить
1413 мл/хв-1. Виводиться із сечею, при цьому 93 % у формі
глюкуроніду, 1,4 % - у формі сульфату і 0,3 % - у незміненому вигляді.
Показання для застосування. Гіперкінетичні дискінезії
жовчних проток; підгострий і хронічний холедохолітіаз і холелітіаз;
необструктивний холестаз; запори у результаті недостатньої жовчної секреції.
Спосіб застосування та дози. Дорослим призначають по 1
таблетці, тричі на добу під час їди. Тривалість курсу лікування визначає лікар.
Безпечність і
ефективність препарату у дитячому віці не встановлена, тому не рекомендується
призначати його дітям.
Побічна дія. Описані такі побічні
ефекти:
при підвищеній чутливості – свербіж, еритема,
висипання на шкірі, кропив’янка;
з боку шлунково-кишкового тракту – діарея, що зникає
після зменшення дози;
у рідких випадках – тяжкі алергічні реакції.
Протипоказання.
Підвищена чутливість до хімекромону або іншого
компонента препарату;
тяжкі захворювання печінки, у тому числі гострий
гепатит і холангіт;
тяжкі порушення функції нирок;
повна або часткова механічна закупорка жовчних
шляхів;
виразково-геморагічний коліт;
хвороба Крона;
гостра жовчна коліка;
гострий холецистит і холангіт;
емпієма жовчного міхура.
Передозування. Даних щодо передозування
Хімекромону немає.
Особливості застосування. До початку лікування
препаратом необхідно точно визначити вид і етіологію холестазу. Механічні
перепони можуть призвести до закупорки, збільшення об’єму і підвищення тиску у
жовчному міхурі. Препарат із обережністю слід призначати при захворюваннях
підшлункової залози та гострих і хронічних колітах.
Даних щодо безпечності застосування Хімекромону під час
вагітності немає. Рекомендується припинити годування груддю, якщо необхідно
лікування препаратом, оскільки немає даних про його екскрецію з молоком.
Даних про
несприятливий вплив на активну увагу, рефлекси і рухову активність немає.
Взаємодія з іншими лікарськими
засобами. При
застосуванні Хімекромону одночасно із метоклопрамідом спостерігається взаємне
пригнічення їх ефекту.
Через можливість
виникнення діареї з подальшою гіпокаліємією препарат з обережністю призначають
хворим, які приймають серцеві глікозиди, оскільки підвищується їх чутливість до
цих медикаментів.
Хімекромон можна застосовувати із спазмолітичними та
аналгетичними засобами.
Умови та термін зберігання. Зберігати
у недоступному для дітей та сухому місці, при температурі не вище 25 ºС.
Термін зберігання – 3 роки.
