ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
САЛЬВІН
(SALVIN)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: прозора, злегка гіркувата рідина, від
жовтого до червонувато-коричневого кольору, зі специфічним запахом;
склад: 1 мл розчину містить 10 мг екстракту шавлії;
допоміжні речовини: спирт етиловий 96%.
Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування, спиртовий.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в стоматології.
Код АТС А01А В11.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Сальвін виявляє помірну антимікробну дію відносно
грампозитивної мікрофлори, має протизапальні, в’яжучі та деякі
капілярозміцнювальні властивості. Препарат малотоксичний.
Показання для застосування. Сальвін призначають при хронічних запальних
захворюваннях порожнини рота, катаральних виразково-некротичних гінгівітах,
різних стоматитах, при виразках слизової оболонки ротової порожнини, при
пародонтозі, періодонтитах.
Спосіб застосування та дози. Сальвін застосовують місцево. Призначають у
вигляді 0,1 – 0,25% спиртоводних розчинів. Для приготування останніх 1%
спиртовий розчин Сальвіну розводять ex tempore у 4-10 разів дистильованою водою
або ізотонічним розчином натрію хлориду. Сальвін застосовують шляхом змазування
ураженої поверхні, зрошення, промивання, аплікацій, у тому числі введенням
турунд у ясенні кишені (на 10 хв.).
Побічна дія. При підвищеній індивідуальній чутливості до Сальвіну
можливе відчуття гіркості, сухості, печіння у роті, а також явища подразнення,
які виявляються у легкій і скороминущій гіперемії.
Протипоказання. Індивідуальна підвищена чутливість до препарату.
Передозування. Не описане.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не встановлена.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла та
недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі. Термін зберігання – 3
роки.
