ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування препарату
ХІМОтриПСИН
(Chymotrypsin)
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Chymotrypsin;
основні фізико-хімічні властивості: пориста маса або порошок білого кольору
без запаху, гігроскопічний;
склад: 1 ампула містить 10 мг хімотрипсину.
Форма випуску. Ліофілізований порошок для приготування розчину
для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які
застосовуються в офтальмології.
Код АТС S01K X01.
Фармакологічні властивості. Протеолітичний фермент, який отримують із
підшлункових залоз великої рогатої худоби. Розщепляє пептидні зв’язки в молекулі
білка, зв’язки, утворені залишками ароматичних амінокислот, забезпечуючи
протизапальний ефект. Лізирує некротизовані тканини, не впливаючи на живі
клітини внаслідок наявності в них специфічних антиферментів.
Фармакокінетика. Не описана.
Показання до застосування. Свіжі обширні тромбози
центральної вени сітківки, помутніння склоподібного тіла травматичного і
запального походження, при іритах, іридоциклітах, крововиливах в передню камеру
ока, набряках навколо очних тканин після операцій та травм, при
інтракапсулярній екстракції катаракти; трахеїти, бронхіти, пневмонії, абсцес
легенів, бронхіальна астма з гіперсекрецією; профілактика післяопераційних
ускладнень після операцій на легенях, опіки, пролежні, тромбофлебіти, гнійні
рани, гнійний синусит, отит, остеомієліт, євстахіїт із в’язким ексудатом.
Спосіб застосування та дози. Хімотрипсин вводять внутрішньом’язово
дорослим по 5- 10 мг на добу, дітям по 2,5 мг 1 раз на день. Безпосередньо
перед застосуванням 10 мг хімотрипсину розчиняють у 2 мл стерильного
ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5-2 % розчину новокаїну, розчин
вводять глибоко у верхній зовнішній квадрант сідничного м’яза. На курс - 6-15
ін’єкцій.
В офтальмологічній практиці застосовують внутрішньом’язово і також 0,2
% розчин для ванночок та 0,25 % розчин у вигляді очних крапель (3-4 рази на
день протягом 1-3 днів).
В пульмонології препарат застосовують внутрішньом’язово по 5-10 мг на
добу протягом 10-12 днів. Для інгаляцій розчиняють 10 мг препарату в 3 мл
стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду та застосовують у вигляді
аерозолю через інгалятор чи вводять через бронхоскоп або ендотрахеальний зонд.
Кількість інгаляцій залежить від перебігу захворювання й ефективності терапії.
Після інгаляції теплою водою полощуть рот і промивають ніс. Одразу ж після
інгаляції хворий повинен добре відкашляти мокротиння або його слід відсмоктати.
У хірургії – внутрішньом’язово (тромбофлебіт, остеомієліт, отит,
гнійний сінусит та ін.), внутрішньоплеврально (гемоторакс, емпієма), вводять
шприцем з тонкою голкою під струп (опіки, пролежні), місцево – за допомогою
тампонів з препаратом (лікування гнійних ран). Режим дозування залежить від
показань.
Застосування при вагітності та лактації не описане.
Побічна
дія. Може
виникнути біль і гіперемія на місці ін’єкції, алергічні реакції, нетривале
підвищення температури, тахікардія, інколи – подразнення і набряки кон’юнктиви,
після інгаляції – охриплість.
Передозування. Не описане.
Протипоказання. При декомпенсації серцевої діяльності,
емфіземі легенів з дихальною недостатністю, дистрофії та цирозі печінки,
інфекційному гепатиті, панкреатиті, геморагічних діатезах. Не слід вводити
препарат у порожнини, що кровоточать та наносити на виразкові поверхні
злоякісних пухлин.
Слід з обережністю застосовувати при
захворюваннях дихальних шляхів у пацієнтів з активною формою туберкульозу і
обов’язково в комплексі зі специфічними препаратами.
Особливості застосування. При застосуванні хімотрипсину іноді виникають
подразнення та набряк тканин ока, у цих випадках зменшують концентрацію розчину
або припиняють подальше застосування препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Хімотрипсин можна застосовувати в
комбінації з антибіотиками та бронходилататорами. При застосуванні хімотрипсину
для попередження та зняття алергічних реакцій застосовують протигістамінні
препарати.
Умови та термін зберігання. У захищеному від світла місці при температурі від 0 до 10 ºС. Термін
придатності – 3 роки.
