Помогите спасти ребенка!




Украинская Баннерная Сеть
медицина акушерство гинекология педиатрия неотложная помощь инфекционные болезни профилактические прививки стоматология хирургия лекарственные препараты справочники


Украинская Баннерная Сеть
Алфавітний покажчик лікарських препаратів

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

РАНТАК®

(RANTAC®)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ранітидин; N-[(2[[[5-диметиламіно)метил]фурфурил]-тіо]етил]-N’-метил-2-нітро-1,1-етилендіамін;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, від безбарвного до жовтого кольору;

склад: 1 мл розчину містить ранітидину гідрохлориду в кількості еквівалентній 25 мг ранітидину;

допоміжні речовини: калію фосфат одноосновний, натрію фосфат двоосновний, фенол, вода для ін’єкцій.

 

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Антагоністи Н2-рецепторів. Код АТС А02В А02.

 

Фармакологічні властивості. Активний компонент препарату - ранітидин - ефективний блокатор гістамінових Н2-рецепторів.

Фармакодинаміка. Механізм дії ранітидину полягає в конкурентному оборотному інгібуванні дії гістаміну на Н2-рецептори мембран парієтальних клітин слизової оболонки шлунка. Ранітидин знижує базальну і стимульовану секрецію соляної кислоти, зменшує об’єм шлункового соку, спричинений подразненням барорецепторів (розтягнення шлунка), харчовим навантаженням, дією гормонів і біогенних стимуляторів (гастрин, гістамін, пентагастрин, кофеїн). Препарат знижує активність пепсину і посилює захисні механізми слизової оболонки шлунка. Він сприяє загоюванню пошкоджень слизової оболонки, спричинених дією соляної кислоти, шляхом зменшення шлункової секреції і збільшення утворення шлункового слизу. Під дією ранітидину у слизу збільшується вміст глікопротеїнів, відбувається стимуляція секреції гідрокарбонат іонів слизової оболонки шлунка та ендогенного синтезу в ній простагландинів, стимулюються процеси регенерації.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові при внутрішньом’язовому введенні 50 мг (2 мл) досягається через 15-30 хвилин і становить 565 нм/мл.

Ранітидин частково метаболізується в печінці. Період напіввиведення становить 2-3 години. При внутрішньовенному введенні 93% дози виводиться із сечею, а лишок – з калом. Майже 70% ранітидину виводиться у незміненому вигляді.

Рантак® проникає крізь плаценту, виділяється з грудним молоком.

 

Показання для застосування.

Лікування у дорослих загострень пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки (в разі відсутності Helicobacter pilori), у тому числі і виразок, пов’язаних із прийманням нестероїдних протизапальних засобів;

профілактика кровотеч із виразок шлунково-кишкового тракту (ШКТ);

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);

синдром Золлінгера-Еллісона;

профілактика аспірації шлункового соку у хворих у період премедикації перед оперативними втручаннями;

невиразкова диспепсія.

 

Спосіб застосування та дози.

Внутрішньом’язові ін’єкції: дорослим − по 50 мг (2 мл) кожні 6-8 годин.

Внутрішньовенні ін’єкції: дорослим − по 50 мг (2 мл) кожні 6-8 годин. Вміст ампули (50 мг) розводять 0,9% розчином хлориду натрію або 5% розчином декстрози для ін’єкцій до отримання загального об’єму 20 мл і вводять протягом 5 хв. В разі необхідності роблять повторні ін’єкції кожні 6-8 годин.

Внутрішньовенні інфузії: краплинно, протягом 2 годин вводять зі швидкістю 25 мг/год. В разі необхідності введення повторюють через 6-8 годин.

Для профілактики кровотеч з верхніх ділянок ШКТ у тяжкохворих пацієнтів з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки перевагу слід віддавати внутрішньовенному повільному введенню Рантаку® дорослим в початковій дозі 50 мг з наступим внутрішньовенним вливанням зі швидкістю 0,125–0,25 мг/кг за годину. Препарат застосовують парентерально доти, доки ін’єкції можна буде замінити пероральним прийомом препарату.

Дорослим пацієнтам з ризиком розвитку кислотної аспірації Рантак® вводять у дозі 50 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно, повільно, за 45-60 хвилин до загальної анестезії.

 

Побічна дія. Рантак® звичайно добре переноситься хворими. Проте можливі зазначені нижче побічні явища.

З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, нудота, запор, діарея, минущі та оборотні порушення функції печінки. Описані поодинокі випадки гострого панкреатиту, оборотного гепатиту (з жовтухою або без неї).

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена втомлюваність, сонливість. У поодиноких випадках – оборотна сплутаність свідомості, шум у вухах, дратівливість. У пацієнтів літнього віку описані окремі випадки нечіткого зорового сприйняття, пов’язаного з порушенням акомодації.

З боку кровотворної системи: у поодиноких випадках – оборотна тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, інколи з гіпоплазією або аплазією кісткового мозку.

З боку серцево-судинної системи: поодинокі випадки виникнення брадикардії, атріо-вентрикулярної блокади, асистолії.

Алергічні та імунопатологічні реакції: зрідка – кропив’янка, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, артеріальна гіпотензія.

З боку ендокринної системи: дуже рідко – набухання або відчуття дискомфорту в грудних залозах у чоловіків, гіперпролактинемія, гінекомастія, зниження лібідо, імпотенція.

Іншіі реакції: зрідка – артралгія і міалгія.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ранітидину;

 

злоякісні хвороби шлунка;

вагітність і лактація.

 

Передозування. Передозування препарату не призводить до тяжких наслідків. У разі необхідності проводять адекватну симптоматичну і підтримуючу терапію. Препарат може бути видалений з крові шляхом гемодіалізу.

 

Особливості застосування. Лікування антагоністами Н2-рецепторів може маскувати клініку раку шлунка, тому у хворих на виразку шлунка та/або дванадцятипалої кишки, а також у пацієнтів середнього віку при зміні або появі нових симптомів диспепсії перед початком лікування Рантаком® необхідно виключити можливість малігнізації процесу.

Швидке введення препарату в деяких випадках може спричинити брадикардію у пацієнтів, схильних до порушення серцевого ритму.

Слід уникати призначення Рантаку® хворим з гострою порфірією в анамнезі.

З обережністю призначати хворим з порушенням функції нирок. Рекомендується зменшення доз, що призначаються.

Досвід використання Рантаку®, розчин для ін’єкцій, у дітей відсутній.

Вагітність і лактація. Застосування препарату в період вагітності можливо тільки за життєвими показаннями; жінкам, які годують груддю, – за суворими показаннями, з одночасним припиненням годування груддю.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Рантак® не пригнічує активності ферментної системи печінки, пов’язаної із цитохромом Р450, тому він не посилює дію препаратів, що метаболізуються у печінці за участі цієї ферментної системи, таких як діазепам, фенітоїн, пропранолол, лігнокаїн, теофілін, варфарин.

При одночасному застосуванні Рантаку® з метапрололом, концентрація останнього в сироватці крові збільшується на 80% - 50% і збільшується період його напіввиведення.

Рантак® зменшує всмоктування інтраконазолу і кетоконазолу.

Паління знижує ефективність ранітидину.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30°С, в захищеному від світла, недоступному для дітей місці. Не заморожувати!

Термін придатності – 3 роки.

 

 


Алфавітний покажчик лікарських препаратів
А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | І | Й | К | Л | М | Н 0-1
A-Z
ПОВНИЙ
ПЕРЕЛІК
О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Ю | Я


   Внимание! Вся информация представленная на сайте получена из общедоступных источников и служит исключительно для ознакомления!
   Все права принадлежат их законным правообладателям.