Оксол - інструкція для медичного застосування

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ОКСОЛ

(OXОL)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: оксаліплатин; цис-[(1R,2R)-1,2-циклогександіамін-N,N’] [оксалато(2-)-O,O’] платин;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить оксаліплатину 2 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Сполуки платини. Код ATC L01X А03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат, похідне платини, у молекулярній структурі якого атом платини утворює комплекс з оксалатом та 1,2-діаміноциклогексаном. Активна речовина є енантіомером. Оксаліплатин виявляє широкий спектр цитотоксичної дії іn vіtro і протипухлинну дію іn vіvo у різних моделях пухлин. Також виявляє активність іn vіtro і іn vіvo на різних моделях, стійких до цисплатину.

Механізм дії зумовлений взаємодією оксаліплатину з ДНК шляхом утворення між- і внутрішньоспіральних містків і пригніченням синтезу ДНК.

Фармакокінетика. Розподіл і метаболізм.

Іn vіvo оксаліплатин активно біотрансформуєтся і не виявляється в ультрафільтраті плазми вже до кінця 2-годинного введення в дозі 130 мг/м², при цьому 15% уведеної дози знаходиться в крові, а інші 85% швидко розподіляються у тканинах (або виводяться з сечею). Платина зв’язується з альбуміном плазми.

Виведення.

Виводиться з сечею протягом перших 48 год.

До п’ятого дня приблизно 54% усієї дози виявляється в сечі і менше 3% – у калі.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках.

Значне зниження кліренсу з 17,55 ±2,18 л/год до 9,95 ±1,91 л/год спостерігалося при нирковій недостатності разом зі статистично значимим зменшенням об’єм розподілу з 330 ±40,9 до 241 ±36,1 л. Вплив тяжкої ниркової недостатності на кліренс платини не вивчено.

Показання для застосування. Метастазуючий колоректальний рак (як монотерапія); метастазуючий колоректальный рак у складі комбінованої терапії у поєднанні з фторопіримідинами.

Спосіб застосування та дози. Оксол призначають тільки дорослим у вигляді внутрішньовенної інфузії протягом 2 – 6 год.

Рекомендована доза становить 130 мг/м² 1 раз на 3 тижні або 85 мг/м² 1 раз на 2 тижні.

При застосуванні в комбінації з фторпіримідинами Оксол варто вводити раніше, ніж фторопіримідини.

Дозу препарату коригують залежно від переносимості. При застосуванні Оксолу не потрібне проведення гіпергідратації.

У пацієнтів з нирковою недостатністю (КК 12-57 мл/хв) можливе застосування Оксола в рекомендованій дозі 130 мг/м² 1 раз на 3 тижні без погіршення функції нирок або збільшення токсичності.

Правила приготування і введення розчину.

Для розчинення препарату застосовуються такі розчинники: вода для ін’єкцій або 5% розчин глюкози.

Оксол 100 мг: 20 мл або 40 мл розчинника додають у флакон для одержання розчину оксаліплатину концентрацією 2,5 мг/мл або 5,0 мг/мл.

Оксол 50 мг: 10 мг або 20 мг розчинника додають у флакон для одержання розчину оксаліплатину концентрацією 2,5 мг/мл або 5,0 мг/мл.

Для приготування інфузійного розчину отриманий розчин розводять 5% розчином глюкози до об’єму 250 – 500 мл.

Під час приготування і введення розчину не можна застосовувати матеріали, що містять алюміній.

Розчин не можна застосовувати нерозведеним.

Розчин не можна змішувати з сольовими (лужними) розчинами або розчинами, що містять хлориди.

Розчин не можна змішувати і призначати одночасно з іншими препаратами в одній і тій же інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом і фолієвою кислотою).

Після введення Оксолу систему треба промити.

Розчин з ознаками випадання осаду не має застосовуватися і повинен бути знищений.

Побічна дія. З боку системи кровотворення: при застосуванні у вигляді монотерапії можливі анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія. При застосуванні Оксолу в комбінації з 5-фторурацилом підвищується ризик розвитку нейтропенії і тромбоцитопенії.

З боку травної системи: при застосуванні у вигляді монотерапії можливі нудота, блювання, діарея. При застосуванні Оксолу в комбінації з 5-фторурацилом частота цих побічних ефектів значно зростає.

З боку ЦНС і периферичної нервової системи: порушення зору, часто – периферичні нейропатії, що характеризуються парестезією кінцівок; можуть супроводжуватися судомами, дизестезією періоральної ділянки або верхніх відділів дихальних шляхів (що може симулювати клінічну картину оборотного ларингоспазму) і ШКТ. Поява таких симптомів часто зумовлена впливом холоду. Парестезія, в основному, регресує між курсами лікування, однак, може приймати постійний характер і спричинити функціональні порушення звичайно після перевищення загальної дози 800 мг/м² (6 курсів).

Інші: в окремих випадках – шкірні висипання, гіпертермія, пневмосклероз, порушення статевої функції, анафіксатоїдні реакції.

Протипоказання. Мієлосупресія до початку першого курсу терапії при рівні нейтрофілів менше 2 х 10⁹/л та/або тромбоцитів менше 100 х 10⁹/л;

периферична сенситивна нейропатія до початку першого курсу терапії;

тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв);

вагітність;

годування груддю;

підвищена чутливість до препаратів, що містять платину;

дитячий вік.

Передозування. Симптоми: у випадку передозування можливі посилення описаних побічних ефектів.

Лікування: проводять симптоматичну терапію. Антидот невідомий.

Особливості застосування. Оксаліплатин повинен застосовуватися тільки в спеціалізованих відділеннях онкології і під спостереженням кваліфікованого клінічного онколога.

У випадку розвитку анафілактичних реакцій інфузію препарату треба негайно перервати і призначити відповідне симптоматичне лікування. Повторне застосування Оксолу протипоказане.

Оксол практично не виявляє шкірно-наривну дію. Однак у випадку появи даних симптомів інфузію треба негайно припинити і почати місцеве симптоматичне лікування.

Варто враховувати, що перед початком кожного введення й у ході лікування варто проводити неврологічне обстеження. Хворим, у яких у ході інфузії або протягом декількох годин після 2-годинного вливання розвивається гостра гортанно-глоткова парестезія, наступне введення препарату слід проводити протягом 6 год. У випадку необхідності показана корекція режиму дозування. Якщо симптоми продовжуються більше 7 днів і зберігається болісність, наступна доза Оксолу повинна бути знижена на 25%. Якщо парестезія зберігається до наступного курсу лікування, наступна доза Оксолу повинна бути знижена на 35%. При болісній парестезії, що зберігається, або функціональних порушеннях Оксол варто відмінити до наступного курсу. Якщо дані симптоми зменшуються після відміни препарату, можна розглядати питання про поновлення лікування.

У випадку розвитку нудоти і блювання рекомендується застосування антиеметиків з профілактичною та/або лікувальною метою .

У випадку розвитку гематологічних порушень (лейкоцити менше 2 000/мм³ або тромбоцити менше 50 000/мм³) наступний курс лікування призначають тільки після відновлення гематологічної картини крові.

Варто коректувати дози препарату при комбінації оксаліплатину з 5-фторурацилом (з фолієвою кислотою або без неї ). При діареї 4 ступеня, нейтропенії 3 – 4 ступеня (кількість нейтрофілов менше 1 000/мм³), тромбоцитопенії 3 – 4 ступеня (кількість тромбоцитів менше 50 000/мм³), доза оксаліплатину повинна бути знижена на 25%, у доповненні до звичайного зниження дози 5-фторурацилу.

Варто враховувати, що в ході клінічних випробувань не було відзначено алопеції, побічних дій з боку органів слуху, нирок, печінки і серцево-судинної системи.

Неврологічна токсичність регресує або зникає більше, ніж у 75% хворих протягом перших місяців після закінчення лікування.

Поява спонтанно оборотної парестезії не вимагає корекції дози. Однак, якщо тривалість і тяжкість неврологічних симптомів більш виражена, рекомендована корекція дози.

У пацієнтів зі слабко або помірно вираженою недостатністю функції печінки не потрібна корекція режиму дозування. Однак застосування Оксолу не вивчалося у хворих з тяжкими порушеннями функції печінки.

Застосування препарату в пацієнтів старше 65 років також не вимагає корекції режиму дозування.

При введенні препарату медичний персонал повинний використовувати захисний одяг, включаючи звичайні хірургічні рукавички, маску й окуляри.

При потраплянні концентрату оксаліплатину, його розчину або розчину для інфузії на шкіру, слизові оболонки слід негайно і ретельно змити його водою.

Відносно всіх предметів, що використовувалися для розчинення, розведення і введення оксаліплатину, слід дотримуватися стандартних прийомів щодо знищення цитотоксичних речовин.

Контроль лабораторних показників.

Дослідження периферичної крові варто проводити до початку лікування і перед кожним наступним курсом.

З великою засторогою застосовувати при гострих інфекційних захворюваннях.

Використання в педіатрії.

Оксаліплатин не застосовують у дітей до 18 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Іn vіtro не відзначена зв’язування оксаліплатину з білками плазми крові при одночасному застосуванні з еритроміцином, саліцилатами, гранісетроном, паклітакселом, натрієм вальпроатом.

При застосуванні оксаліплатину в комбінації з 5-фторурацилом відзначається синергічна цитотоксична дія іn vіtro і іn vіvo.

Фармацевтична взаємодія.

Не допускається використання ін’єкційного матеріалу, що містить алюміній. Препарат несумісний з лужними розчинами або розчинами, що містять хлориди.

Не допускається змішування і застосування одночасно з іншими препаратами в одній і тій же інфузійній системі (особливо з 5-фторурацилом і фолієвою кислотою). Після введення оксаліплатину систему треба промити.

Потенціює нейротоксичність інших протипухлинних засобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС. Не заморожувати. Термін придатності - 2 роки.