ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування
препарату
Л А Н З А
(L A N Z A)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назва: lansoprazolum;
2-[[[3-метил-4-(2,2,2-трифторетокси)-2-піридил] метил] сульфініл] бензимідазол;
основні фізико-хімічні властивості: капсули із твердого желатину, з білим тілом
та білою кришечкою, наповнені білими гранулами;
склад: 1 капсула містить лансопразолу – 30 мг;
допоміжні речовини: манітол, цукор очищений, кальцію
карбоксиметилцелюлоза, магнію карбонат легкий, натрію гідроортофосфат
двозаміщений, полісорбат-80, гідроксипропілметилцелюлозa.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки і
гастроезофагальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насоса”.
Лансопразол. Код АТС А02В С 03.
Фармакологічні властивості. Ланза – противиразковий препарат, інгібітор
Н+ - К+ - АТФ-ази (“протонного насоса”).
Фармакодинаміка. Лансопразол контролює шлункову кислотність незалежно
від стимулів. Препарат пригнічує як базальну, так і стимульовану секрецію
хлористоводневої кислоти. Пригнічення секреції соляної кислоти дозозалежне,
лансопразол у дозі 30 мг через 1 – 3 години пригнічує утворення соляної кислоти
на 80 – 97%. Відновлення активності Н+ - К+ -
АТФ-ази відбувається з напівперіодом 30 – 48 годин. Середньодобове значення рН
шлункового соку підвищується до 2,9. Після припинення приймання рівень кислоти
залишається нижче 50% базального протягом 39 годин, рикошетного збільшення
секреції не відбувається. У хворих на синдром Золлінгера-Еллісона діє більш
тривалий час. Лансопразол також гальмує утворення пепсину (підвищується рівень
пепсиногену в сироватці крові), виявляє цитопротекторну дію, підвищує оксигенацію
слизової оболонки шлунка і секрецію бікарбонатів. Лансопразол має
антихелікобактерну активність, яка in vitro в 4 рази перевищує таку омепразолу.
Лансопразол сприяє загоєнню пептичних виразок і ерозивних езофагітів у хворих
на синдром Золлінгера-Еллісона. Пригнічує ріст Helicobacter pylori. Зменшує
кровообіг в антральному відділі, пілорусі шлунка і цибулині 12-палої кишки в
середньому на 17%, гальмує моторно-евакуаторну функцію шлунка.
Фармакокінетика. Лансопразол майже повністю всмоктується в тонкому
кишечнику і надходить у системний кровотік. При нирковій недостатності
абсорбція практично не змінюється. При цирозі печінки всмоктування
уповільнюється. Біодоступність 80%. Абсорбція і біодоступність лансопразолу
зменшується після прийому їжі. Антисекреторний ефект залишається однаковим до і
після їди. Після прийому внутрішньо 30 мг лансопразолу максимальна концентрація
в крові (0,75 – 1,15 мг/л) визначається через 1,5 – 2,2 години (у середньому
1,7 години). При прийомі вранці максимальна концентрація лансопразолу в крові
досягається швидше, ніж при прийомі ввечері. Зв’язування з білками 97 – 99%
(при концентраціях 0,05 – 5 мкг/л). Добре проникає в тканини, зокрема в
обкладочні клітини шлунка. Метаболізується в печінці при участі ферментної
системи цитохрому Р450 з утворенням сульфініл-, сульфон- і
оксипохідних. Лансопразол виводиться з організму з жовчю (2/3) і з сечею. За
добу з сечею виводиться близько 14 – 23% лансопразолу у вигляді метаболітів.
Період напіввиведення становить 1,3 – 1,7 години. Виведення уповільнюється у
хворих на ниркову недостатність і в пацієнтів похилого віку (старше 69 років).
Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки (в
тому числі в комплексних схемах для ерадикації Helicobacter pylori), гастроезофагеальна
рефлюксна хвороба (ГЕРХ), синдром Золлінгера-Еллісона, хронічний гастрит з
підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення, невиразкова
диспепсія.
Спосіб застосування та дози. Застосовується внутрішньо. Капсули
слід ковтати не розжовуючи. Прийом їжі не впливає на ефективність препарату.
Пептичні виразки дванадцятипалої кишки – 30 мг (1
капсула) 2 рази на добу (вранці та ввечері) протягом 2 – 4 тижнів.
Пептичні виразки шлунка – 30 мг 2 рази на добу
протягом 2-6 тижнів.
Синдром Золлінгера-Еллісона – доза Ланзи підбирається
індивідуально до досягнення рівня базальної кислотної продукції менше 10
ммоль/год. Доза 90 мг і більша повинна ділитися на два прийоми.
Лікування інфекції Helicobacter pylori – застосовують
різні схеми терапії. При проведенні потрійної терапії Ланзу приймають по 30 мг
2 рази на добу разом з метронідазолом (500 мг 2 рази на добу) або тинідазолом
(500 мг 2 рази на добу) плюс кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу); або
застосовують Ланзу разом з амоксициліном (1000 мг 2 рази на добу) плюс
кларитроміцин (500 мг 2 рази на добу). Тривалість курсу терапії становить 1
тиждень.
При проведенні “квадро-терапії” Ланзу призначають по
30 мг 2 рази на добу з препаратами вісмуту (вісмуту субцитрат колоїдний,
вісмуту галат або вісмуту субсаліцилат) по 120 мг 4 рази на добу (доза в
перерахунку на оксид вісмуту) разом з тетрацикліном (500 мг 4 рази на добу)
плюс метронідазол (500 мг 3 рази на добу) або тинідазол (500 мг 3 рази на
добу). Терапію проводять протягом 1 тижня.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – 30 мг 2
рази на добу протягом 4-8 тижнів, підтримуюча терапія при ГЕРХ – 30 мг 1 раз на
добу до 12 місяців.
Хронічний гастрит з підвищеною кислотоутворюючою
функцією шлунка у стадії загострення – 1-2 капсули на добу протягом 2-3 тижнів.
Невиразкова диспепсія – 1-2 капсули на добу протягом
2-3 тижнів.
Побічна дія. При тривалому застосуванні можливі: діарея, біль у
животі; зрідка – запори, головний біль, запаморочення, сонливість; дуже рідко –
депресії, міалгії.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату,
жінки в період вагітності та годування груддю, діти до 14 років.
Передозування. При передозуванні можлива діарея
або запор. Необхідно промивати шлунок. Симптоматична і підтримуюча терапія.
Гемодіаліз не ефективний.
Особливості застосування. Капсулу не розжовувати і не
розламувати. На початку та після закінчення лікування необхідно проводити
ендоскопічні дослідження, щоб виключити наявність злоякісних новоутворень
шлунка, тому що Ланза може замаскувати симптоматику і, таким чином, відстрочити
правильну діагностику.
З пересторогою призначають препарат хворим на ниркову
недостатність.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ланза може гальмувати
дію діазепаму, фенітоїну, пропранололу, варфарину, преднізолону. Антациди, що
містять алюмінію гідроксид і магній (маалокс, гастал), зменшують адсорбцію
лансопразолу, тому їх слід приймати через 2 години після прийому Ланзи. Ланза
гальмує всмоктування ампіциліну, дигоксину, кетоконазолу, ціанокобаламіну,
солей заліза.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 °С у
сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 1,5 роки.
